Словник української мови в 11 томах

виживляти

ВИЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЖИВИТИ, влю, виш; мн. ви́живлять: док., перех., діал. Годувати, живити.

— Але таку громаду народа виживити, то треба величезної суми грошей! (Фр., V, 1951, 380);

Треба було себе духовно виживляти тим, що зберігала та місцевість з культури, літератури (Коб., III, 1956, 537).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виживляти — виживля́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови