виживляти
ВИЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЖИВИТИ, влю, виш; мн. ви́живлять: док., перех., діал. Годувати, живити.
— Але таку громаду народа виживити, то треба величезної суми грошей! (Фр., V, 1951, 380);
Треба було себе духовно виживляти тим, що зберігала та місцевість з культури, літератури (Коб., III, 1956, 537).
Словник української мови (СУМ-11)