визначений
ВИ́ЗНАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́значити 1, 3, 4.
У визначений день зібрались у судді всі родичі Петра Гельє (Коцюб., III, 1956, 10);
Від загону відділилися сім чоловік і пішли ліворуч, щоб стати на визначені пости (Бойч., Молодість, 1949, 251).
Словник української мови (СУМ-11)