виказ
ВИ́КАЗ, у, ч.
1. Дія за знач. ви́казати 3.
Михайликові сльози й викази не матимуть сили, бо він неповнолітній (Тулуб, Людолови, І, 1957, 353);
Хотять вони помститись жінці Давида Гаркавого за виказ їх місця перебування (Крот., Сини.., 1948, 373).
2. Те саме, що доно́с.
Пилку вже через виказ найдено, — хлопець виказав (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)