виклад

ВИ́КЛАД, у, ч.

1. Письмова чи усна розповідь, опис, передача яких-небудь фактів, матеріалів і т. ін.

Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни (Коцюб., І, 1955, 174);

Водій Цюпа замислився. А чого він замислився — детальний виклад буде далі (Ю. Янов., І, 1954, 51).

2. Стиль, манера розповіді, опису.

Розуміння предмета, ясність викладу Валентини Григорівни породили [у Ганни] допитливість, інтерес (Коз., Сальвія, 1956, 191);

Вимагаючи від інших "легкості й гнучкості" мови, Маркс ще більш вимогливий був до форми викладу своїх творів (Мовозн., 7, 1949, 11).

3. діал. Лекція.

На викладах професор Чорнай трактує, викладає гарно (Коб., III, 1956, 313).

Значення в інших словниках

1. виклад — виклад – викладання Виклад – письмова чи усна розповідь про щось; стиль, манера розповіді, опису. Детальний виклад, популярний виклад, форма викладу. “Доцент перейшов до викладу головних думок свого реферату” (Микола Руденко).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. виклад — ви́клад іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. виклад — ВИКЛАД – ВИКЛАДАННЯ Виклад, -у. Письмова чи усна розповідь про щось; стиль, манера розповіді, опису: детальний виклад, популярний виклад, форма викладу, ясність викладу. Подам деякі приклади просто-таки в хронікальному викладі (М.  Літературне слововживання
4. виклад — Ви́клад, частіше мн. - виклади. 1. Лекція, навчальний курс. На теольопї можна було рівночасно слухати викладів виділу фільозофічного (Б., 1895, 20, 1); Люба сестричко! Отже з перекладом мого викладу (з 14.  Українська літературна мова на Буковині
5. виклад — [виклад] -ду, м. (ў) -д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
6. виклад — -у, ч. 1》 Письмова чи усна розповідь, опис, передача яких-небудь фактів, матеріалів і т. ін. 2》 Стиль, манера розповіді, опису. 3》 діал. Лекція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. виклад — ВИ́КЛАД, у, ч. 1. Писемна чи усна розповідь, опис, передавання яких-небудь фактів, матеріалів і т. ін. Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни (М.  Словник української мови у 20 томах
8. виклад — ви́клад 1. лекція в навчальному закладі (ср, ст)||виклади ◊ посвідка викла́дів → посвідка 2. публічна доповідь (ст): Був виклад. Казали нам, кого маємо любити, а кого ні. Опісля говорив наш чоловік про Україну.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. виклад — ЛЕ́КЦІЯ (публічне читання на певну тему або текст такого читання; читання навчального предмета викладачем у вищому або середньому навчальному закладі), ВІ́ДЧИТ зах.; ВИ́КЛАД діал. (тільки в навчальному закладі).  Словник синонімів української мови
10. виклад — Ви́клад, -ду м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066.  Словник української мови Грінченка