Словник української мови в 11 томах

виклеймити

ВИ́КЛЕЙМИТИ, млю, миш; мн. ви́клеймлять; док., перех. Витиснути, поставити клеймо.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виклеймити — ви́клеймити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виклеймити — -млю, -миш; мн. виклеймлять; док., перех. Витиснути, поставити клеймо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виклеймити — ВИ́КЛЕЙМИТИ, млю, миш; мн. ви́клеймлять; док., що. Витиснути, поставити клеймо, маркування. Виклеймити знак заводу на агрегаті.  Словник української мови у 20 томах