виклепувати

ВИКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КЛЕПАТИ, ви́клепаю, ви́клепаєш і ви́клеплю, ви́клеплеш; мн. ви́клеплять; док., перех.

1. Клепаючи, вдаряючи молотком, робити тоншим, гострішим лезо (коси, сапи і т. ін.).

[Конон:] Ви, тату, учора і не виклепали мені коси, а я ж прохав? (Кроп., II, 1958, 428).

2. Виковувати що-небудь з металу без нагрівання.

[Романюк:] Оце, пане старосто, хочу виклепати з оцього цепу ще кілька наручників (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 117).

Значення в інших словниках

1. виклепувати — викле́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виклепувати — -ую, -уєш, недок., виклепати, виклепаю, виклепаєш і виклеплю, виклеплеш; мн. виклеплять; док., перех. 1》 Клепаючи, вдаряючи молотком, робити тоншим, гострішим лезо (коси, сапи і т. ін.). 2》 Виковувати що-небудь з металу без нагрівання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виклепувати — ВИКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КЛЕПАТИ, ви́клепаю, ви́клепаєш і ви́клеплю, ви́клеплеш; мн. ви́клеплять; док., що. 1. Клепаючи, робити тоншим, гострішим лезо (коси, сапи і т. ін.). [Конон:] Ви, тату, учора і не виклепали мені коси, а я ж прохав? (М.  Словник української мови у 20 томах
4. виклепувати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.  Словник синонімів української мови