Словник української мови в 11 томах

виколихувати

ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИХАТИ, ишу, ишеш, док., перех.

1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колихати кого-, що-небудь.

2. Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи.

*Образно. [Василь:] Само щастя буде нашу молитву складати, воля її виколише в нашому серці (Мирний, V, 1955, 112).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виколихувати — виколи́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виколихувати — див. виколихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виколихувати — ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИХАТИ, ишу, ишеш, док., кого, що. 1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колихати кого-, що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. виколихувати — див. колихати; хитати  Словник синонімів Вусика
  5. виколихувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови