виколихувати
ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИХАТИ, ишу, ишеш, док., перех.
1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колихати кого-, що-небудь.
2. Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи.
*Образно. [Василь:] Само щастя буде нашу молитву складати, воля її виколише в нашому серці (Мирний, V, 1955, 112).
Словник української мови (СУМ-11)