викуплений
ВИ́КУПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́купити.
Їх ["Три літа"] писав не поет-дворянин, а мужик [Т. Г. Шевченко], викуплений на волю кріпак, за плечима якого страшна, збурена повстаннями, закріпачена Росія (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 44).
Словник української мови (СУМ-11)