викупний

ВИКУПНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́куп 1.

Жалкує [стара], що старий зборщикові викупні гроші поніс та й забарився (Стельмах, Хліб.., 1959, 64).

Значення в інших словниках

1. викупний — викупни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. викупний — -а, -е. Прикм. до викуп 1). Викупна вартість — сума, яку необхідно сплатити, аби знову набути право власності на щось. Викупна операція — у Росії в 1861-1906 рр. – викуп селянами у поміщиків земельних наділів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викупний — ВИКУПНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́куп 1. Жалкує [стара], що старий зборщикові викупні гроші поніс та й забарився (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах