виладновуватися
ВИЛАДНО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЛАДНУВАТИСЯ, ується і ВИ́ЛАДНАТИСЯ, ається, док.
1. Шикуватися, ставати в ряд або рядами.
Біля [курінних] значків почали виладновуватися козаки, одягнуті по-святочному (Панч, Гомон. Україна, 1954, 255);
// Розміщатися в певному порядку.
З-поза пам’ятника вимарширував оркестр і виладнався збоку (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 533);
Табун раптом зламав свій такий правильний лад трикутника і став кружляти навколо мене. Потім гуси знову виладналися і пішли на південь (Багмут, Опов., 1959, 52);
*Образно. В голові поволі виладнувалося все (Ле, Ю. Кудря, 1956, 163).
2. діал. Вивантажуватися звідки-небудь.
3. діал. Навантажуватися.
Бричка ущерть виладновувалась жінками та кучерявими дітьми (Коцюб., II, 1955, 174).
Словник української мови (СУМ-11)