вилізати —
виліза́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вилізати —
див. вилазити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вилізати —
ВИЛІЗА́ТИ див. вила́зити.
Словник української мови у 20 томах
вилізати —
Вилізло шило з мішка. Правда викрилася. Виліз на грушку, рвав петрушку, а сказав: яка цибуля смачна. Глум, коли хто не говорить до ладу. Виліз, як Пилип із конопель. Зрадив сам себе. У коноплях добре ховатись, бо там і собака не звітрить.
Приповідки або українсько-народня філософія
вилізати —
див. лізти; повзти
Словник синонімів Вусика
вилізати —
вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти з дра́нтя. Почати гарно одягатися. І потроху-потроху коваленківська молодь стала вилазити з дрантя: дівки ясніли на свята такими хустками барвистими, що очі вбирали...
Фразеологічний словник української мови
вилізати —
ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
вилізати —
Вилізати, -ваю, -єш гл. = вилазити. Вх. Лем. 398.
Словник української мови Грінченка