вилічуватися
ВИЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЛІЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. Те саме, що виліко́вуватися.
Там [у баби] навіть були люди з мокрим лишаєм.. і вилічувались так, що сливе сліду не зоставалось від тих страшних ран, що перше покривали все лице (Л. Укр., V, 1956, 163);
А чоловік, як у нього на тілі болячки чи короста, хіба він вилічиться, як у кожусі й спати лягатиме? (Головко, Бур’ян, 1946, 107).
Словник української мови (СУМ-11)