вимисливий
ВИМИСЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Примхливий, вередливий.
— Сину мій сину, — каже [Орлиха], — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її! (Вовчок, І, 1955, 80).
Словник української мови (СУМ-11)