виморений

ВИ́МОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́морити 2.

І спав він ту коротеньку, літню нічку мертвим сном, яким тільки спить чоловік, виморений важкою роботою (Мирний, II, 1954, 77);

Виморені походами.., козаки були раді відпочити (Панч, Гомон. Україна, 1954, 440).

Значення в інших словниках

1. виморений — ви́морений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виморений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виморити 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виморений — ВИ́МОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́морити. Спав він ту коротеньку літню нічку мертвим сном, яким тільки спить чоловік, виморений важкою роботою (Панас Мирний); Виморені походами.., козаки були раді відпочити (П.  Словник української мови у 20 томах