вимізерніти
ВИ́МІЗЕРНІТИ, ію, ієш. Док. до мізерні́ти.
— Вона, виходить, злякалась не моєї великої любові, а мого маленького чину… Коли ж ти, людино, вимізерніти встигла? (Стельмах, Правда.., 1961, 64).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́МІЗЕРНІТИ, ію, ієш. Док. до мізерні́ти.
— Вона, виходить, злякалась не моєї великої любові, а мого маленького чину… Коли ж ти, людино, вимізерніти встигла? (Стельмах, Правда.., 1961, 64).
Словник української мови (СУМ-11)