випасений
ВИ́ПАСЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пасти.
Лиски, Ласки, Зоряниці [корови] Випасені, гарні (Мал., II, 1956, 418);
До пані Терези.. ідуть люди із скаргами про загарбані землі, переорані межі, випасені сіножаті (Чорн., Визвол. земля, 1950, 19).
2. прикм. Гладки́й.
То був.. панисько, з випасеним животом, гладко виголеним лицем і вставлюваними зубами (Фр., III, 1950, 157).
Словник української мови (СУМ-11)