виплеснути

ВИ́ПЛЕСНУТИ, ну, неш, док.

1. Однокр. до виплі́скувати 1, 2.

Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: — Оттак наші вибрикуйте! (Барв., Опов.., 1902, 39);

Тепер різко встав Саїд. Аж зблід на обличчі, з піали нервово виплеснув чай геть поза килимом на підлогу (Ле, Міжгір’я, 1953, 128);

*Образно. На світанку будинки виплеснули шумливий люд, ожили, загомоніли вулиці (Жур., Вечір.., 1958, 372).

2. Виливаючи рідину, викинути якийсь предмет.

Невередливі попались торговкам обідальники. Муху помітять — виплеснуть (Гончар, Таврія.., 1957, 52).

Значення в інших словниках

1. виплеснути — ви́плеснути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виплеснути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до випліскувати 1), 2). 2》 Виливаючи рідину, викинути якийсь предмет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виплеснути — ВИ́ПЛЕСНУТИ, ну, неш, док. 1. що. Однокр. до виплі́скувати, випле́скувати 1, 2, 5. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: – Оттак наші вибрикуйте! (Ганна Барвінок); Тепер різко встав Саїд.  Словник української мови у 20 томах
4. виплеснути — ВИБРИ́ЗКУВАТИ (виливати, викидати рідину бризками, плескаючи), ВИПЛІ́СКУВАТИ. — Док.: ви́бризкати, ви́бризнути, ви́плескати, ви́плеснути. Екіпаж котився, мірно вибризкував на всі боки рідиною (Я. Качура); Острий ніж входив у тіло, ..  Словник синонімів української мови
5. виплеснути — Ви́плеснути, див. виплі́скувати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. виплеснути — Ви́плеснути см. випліскувати.  Словник української мови Грінченка