виплетений
ВИ́ПЛЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́плести.
Скрізь тини — як не дощані, то гарно виплетені з шелюги або лози (Дн. Чайка, Тв., 1960, 123).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ПЛЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́плести.
Скрізь тини — як не дощані, то гарно виплетені з шелюги або лози (Дн. Чайка, Тв., 1960, 123).
Словник української мови (СУМ-11)