Словник української мови в 11 томах

випробувати

ВИ́ПРОБУВАТИ див. випробо́вувати.

ВИПРО́БУВАТИ див. випробо́вувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. випробувати — ви́пробувати дієслово доконаного виду випро́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. випробувати — ВИПРОБОВУВАТИ робити пробу; (у ділі) перевіряти, вивіряти; (лябораторно) досліджувати.  Словник синонімів Караванського
  3. випробувати — I в`ипробуватидив. випробовувати. II випр`обуватидив. випробовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випробувати — ВИПРО́БУВАТИ див. випробо́вувати. ВИ́ПРОБУВАТИ див. випробо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. випробувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ (перевіряти якість чого-небудь, придатність, готовність до використання), ВИПРО́БУВАТИ, ПРО́БУВАТИ, СПИ́ТУВАТИ розм. рідко; ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ, ОБ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ОБКА́ТУВАТИ (про транспортні засоби, роботу механізмів і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. випробувати — Ви́пробувати, -бую, -буєш, -бує  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. випробувати — Ви́пробовувати, -вую, -єш сов. в. випробувати, -бую, -єш, гл. Испытывать, испытать. (Бог) випробовує святого. К. Псал. 24. Випробовуй їх, що з їх за люде вийдуть. О. 1862. VI. 37. Ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували. Г. Барв. 163.  Словник української мови Грінченка