випроханий
ВИ́ПРОХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прохати.
Ніщо не могло зробити їй більше приємності, як горсточка насіння, випрохана в путящої хазяйки або зароблена на поденному (Коцюб., II, 1955, 25).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ПРОХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прохати.
Ніщо не могло зробити їй більше приємності, як горсточка насіння, випрохана в путящої хазяйки або зароблена на поденному (Коцюб., II, 1955, 25).
Словник української мови (СУМ-11)