випущений
ВИ́ПУЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пустити.
Враз засичало повітря, випущене з усіх повітропроводів (Донч., І, 1956, 514);
Чутно рев бидла і ржання коней, випущених на волю (Л. Укр., II, 1951, 203);
На столі стояла модель кліті прокатного стану, недавно випущеного з заводу (Собко, Звич. життя, 1957, 78);
З-під хусток виглядають краї очіпка, насунуті на вуха й випущені зубчиком на лоб (Н.-Лев., II, 1956, 402).
Словник української мови (СУМ-11)