висаджуватися
ВИСА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́САДИТИСЯ, джуся, дишся, док.
1. Виходити, сходити на землю, залишаючи транспорт (автомобіль, поїзд, судно і т. ін.).
Бійці 44-ої дивізії висаджувались на станції Гомель з ешелонів, шикувались у колони й похідним порядком вирушали на Київ (Скл., Легенд. начдив, 1957, 80);
Острів цей, куди ми висадились, зовуть городищем (Стор., І, 1957, 253);
Крайнєв і його друзі одного ясного ранку висадилися з вагонів у маленькому місті за Уралом (Собко, Зор. крила, 1950, 294);
// Спускатися на землю (про морський, повітряний десант).
Над літаками тріпотіли червоні прапорці. То висаджувався повітряний десант (Трубл., III, 1956, 130).
2. тільки недок. Пас. до виса́джувати.
Вирощена в горщечках розсада [овочів].. висаджується в поле (Овоч., 1956, 12).
Словник української мови (СУМ-11)