висадки
ВИ́САДКИ, ів, мн. (одн. ви́садок, дка, ч.). Коренеплоди або деякі с.-г. рослини, збережені взимку і висаджені в грунт для одержання насіння.
Зелена піддимка розрослася, як зелене руно; висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки (Н.-Лев., І, 1956, 85);
Тут на тлустій землі врівень з людиною ростуть ледь-ледь побризкані місяцем бурякові висадки (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 80);
Крилаті попелиці осідають також на висадках капусти, редьки тощо (Шкідн. поля.., 1949, 37).
Словник української мови (СУМ-11)