висилання

ВИСИЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висила́ти.

Він.. упередив свою жінку про обов’язок, який тяжить на нім, і вона не противилася висиланню [грошей] (Фр., IV, 1950, 39).

Значення в інших словниках

1. висилання — висила́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. висилання — -я, с. Дія за знач. висилати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висилання — ВИСИЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висила́ти. Він .. упередив свою жінку про обов'язок, який тяжить на нім, і вона не противилася висиланню [грошей] (І. Франко); Особи, які перетинають нелегально кордони держави, підлягають, як правило, висиланню (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах