виситися
ВИ́СИТИСЯ, иться, недок. Виділятися висотою, міститися, знаходитися високо; височіти.
Дерево шумить, камінь лежить, гори висяться, ріки течуть (Вовчок, І, 1955, 287);
Правої башти вже не було. На її місці висилися три величезні — що й звідси, через провалля, можна було вчитати — кольористі реклами (Смолич, II, 1958, 112).
Словник української мови (СУМ-11)