Словник української мови в 11 томах

вискрипувати

ВИСКРИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Раз у раз видавати рипучі звуки, раз у раз скрипіти.

Злегка шамотіли шовкові хвости панянських спідниць та вискрипували лакові чобітки паничів (Мирний, III, 1954, 261);

Скриплять, вискрипують, вилискують столи. Вином закаляні і пальцями залапані (Бажан, І, 1946, 187).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вискрипувати — вискри́пувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вискрипувати — -ую, -уєш, недок., розм. Раз у раз видавати рипучі звуки, раз у раз скрипіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вискрипувати — ВИСКРИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз видавати рипучі звуки, часто скрипіти. Злегка шамотіли шовкові хвости панянських спідниць та вискрипували лакові чобітки паничів (Панас Мирний); Скриплять, вискрипують, вилискують столи, Вином закаляні і пальцями залапані (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
  4. вискрипувати — Вискрипувати, -пую, -єш гл. Поскрипывать. Ідуть воли, ідуть вози вискрипуючи. Рудч. Чп. 193.  Словник української мови Грінченка