виспа
ВИ́СПА, и, ж., діал. Острів.
Так була, кажу, попід панським садом, на великому ставу, роблена виспа (Вовчок, VI, 1956, 297);
Там, мій сину, на тім морі, На гирлі Дунаю, Стоїть виспа невелика З крутими скалами (Рудан., Тв., 1956, 83).
Словник української мови (СУМ-11)