виставка
ВИ́СТАВКА, и, ж. Публічний показ спеціально підібраних предметів і місце цього показу.
Ми ходили два рази в театр в Києві і на виставку картин (Л. Укр., V, 1956, 5);
Скульптор поспішав. Удома чекав ще не закінчений проект пам’ятника Дзержинському. А до виставки проектів залишилися лічені дні (Донч., 1956, 481);
— Золоту медаль маю за озиму пшеницю, На виставці в Москві видана (Кучер, Чорноморці, 1956, 43);
// Сукупність предметів, виставлених для огляду.
— Заспокойтеся, діти. Дідусь тільки в гості прийшов, покажіть краще йому виставку наших робіт (Ів., Таємниця, 1959, 84);
*У порівн. Було їх [картин] чимало тут. Справді, як виставка, — краєвиди, жанрові картини (Головко, II, 1957, 453).
Словник української мови (СУМ-11)