вистрелити —
ви́стрелити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вистрелити —
ВИСТРЕЛИТИ – ВИСТРІЛЯТИ Вистрелити. Зробити постріл; вилетіти з чогось з тріском; викинути стебло, стрілку (про рослини). Вистріляти. Стріляючи, витратити; пострілами знищити всіх або багатьох: вистріляти всі набої, вистріляти всіх вовків.
Літературне слововживання
вистрелити —
див. вистрілювати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вистрелити —
ВИ́СТРЕЛИТИ див. вистрі́лювати¹.
Словник української мови у 20 томах
вистрелити —
СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев.
Словник синонімів української мови
вистрелити —
Ви́стрелити, -релю, -релиш і ви́стрілити, -рілю, -рілиш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вистрелити —
Ви́стрелити см. вистрелювати.
Словник української мови Грінченка