вистриби
ВИ́СТРИБИ, ів, мн., рідко. Енергійні, жваві стрибки.
Він тримав за руку хлопчика і в такт вистрибам свого синка пустотливо підстрибував і сам (Досв., Вибр., 1959, 152).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́СТРИБИ, ів, мн., рідко. Енергійні, жваві стрибки.
Він тримав за руку хлопчика і в такт вистрибам свого синка пустотливо підстрибував і сам (Досв., Вибр., 1959, 152).
Словник української мови (СУМ-11)