вистригати

ВИСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТРИГТИ, ижу, ижеш, док., перех.

1. Зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну й т. ін.

Вона зціпила зуби, взяла в руки ножиці і почала ніби вистригати вузлики на сукні (Н.-Лев., II, 1956, 99);

Тимко не став чекати, пішов шукати санітарів. Вони скинули з нього шапку, вистригли навколо рани волосся і змазали йодом (Тют., Вир, 1964, 497);

// Позбавляти волосся, вовни, стрижучи.

Вистригти вівцю; Вистригти латку на голові.

2. тільки док. Постригти, перестригти багатьох, усіх.

Значення в інших словниках

1. вистригати — вистрига́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вистригати — -аю, -аєш, недок., вистригти, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну й т. ін. || Позбавляти волосся, вовни, стрижучи. Вистригти вівцю. 2》 тільки док. Постригти, перестригти багатьох, усіх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вистригати — ВИСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТРИГТИ, ижу, ижеш, док. 1. що. Зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну і т. ін. Вона зціпила зуби, взяла в руки ножиці і почала ніби вистригати вузлики на сукні (І.  Словник української мови у 20 томах
4. вистригати — ВИСТРИГА́ТИ (зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну, утворюючи вільну смушку, плішинку тощо на чому-небудь), ПРОСТРИГА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) рідко. — Док.: ви́стригти, простри́гти, прорі́зати.  Словник синонімів української мови