витанцьовуватися
ВИТАНЦЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ТАНЦЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док., розм.
1. Багато танцюючи, витрачати всі сили.
Одарка береться в боки, починає танцювати. Катря дивиться на неї, сміється. Одарка спиняється. [Катря:] Ну, вже витанцювалась? (Вас., III, 1960, 252).
2. перен. Успішно завершуватися, вдаватися.
Художник скаржиться дяді Кості, що в нього щось не витанцьовується з новою картиною (Коз., Сальвія, 1956, 133);
Перечитав я Ваші байки.. Видно, вони у Вас, як казав колись Гоголь, не витанцювались (Мирний, V, 1955, 384);
Головне тут… як він [Кузьма Харитонович] уміє справи вершити! Куди кивне — туди й пішло, де тупне — вже й витанцювалося! (Грим., Незакінч. роман, 1962, 62);
Комісар ще хтозна-коли прибуде, а там воно щось наклюнеться, щось витанцюється… (Збан., Сеспель, 1961, 24);
// безос.
Словник української мови (СУМ-11)