витесаний
ВИ́ТЕСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́тесати.
Вся хата була зложена з липових.. брусів, гладко витесаних (Стор., І, 1957, 226);
В кількох кілометрах від колгоспу була степова могила, і на ній стояла постать, грубо витесана з сірого каменю (Донч., IV, 1957, 446);
*У порівн. Всі жінки посхоплювалися з лав,.. стояли, як з дуба витесані (Стеф., I, 1949, 253).
Словник української мови (СУМ-11)