витирання
ВИТИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. витира́ти 1, 4, 5.
Гарні просторі сіни [школи] з чистими білими стінами.., мотузяні матки до витирання ніг та густі-часті вішалки для одежі, — ні за що було зачепитись начальницькому окові (Дн. Чайка, Тв., 1960, 101);
Витирання.. водою і ванни принесли мені користь видиму (Л. Укр., V, 1956, 230);
На збиранні конюшини і люцерни пристрій ПТС [до комбайна] забезпечує витирання від 92,5 до 99,5% насіння (Зерн. комбайни, 1957, 138).
Словник української мови (СУМ-11)