Словник української мови в 11 томах

виткати

ВИ́ТКАТИ, тчу, тчеш, док., перех. і без додатка.

1. Виготовити способом ткання (килим, тканину і т. ін.).

Напряде [Мотря] отак літ за двоє, оснує, витче, та й сорочка є (Мирний, II, 1954, 46);

Шовк, що звився над рейхстагом На друге травня уночі,.. Московські виткали ткачі (Воронько, Поезії, 1950, 92);

*Образно. Безжалісна музо!.. Усі таємні свої скарби тобі я повинна віддать, І килим, що виткали мрії, під ноги тобі простелити (Л. Укр., І, 1951, 131).

2. Зробити в процесі ткання візерунок або малюнок на чому-небудь.

*Образно. Хай ненависник мій і обидчик Позабуде всі кривди оті І узорами синіми витче Мої мислі на самоті (Мал., II, 1956, 404).

3. Використати до кінця на ткання певну кількість ниток.

І бувало — як цівку витче вже й нову закладе, а сидить задуманий, мов забув, що далі робити (Головко, II, 1957, 83).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виткати — ви́ткати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виткати — -тчу, -тчеш, док., перех. і без додатка. 1》 Виготовити способом ткання (килим, тканину і т. ін.). 2》 Зробити в процесі ткання візерунок або малюнок на чому-небудь. 3》 Використати до кінця на ткання певну кількість ниток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виткати — ВИ́ТКАТИ, тчу, тчеш, док., що і без прям. дод. 1. Виготовити способом ткання (килим, тканину і т. ін.). Дали п'ять кошиків льону, звеліли до завтра напрясти, полотно виткати, побілити та в сувої покачати (з казки); Напряде [Мотря] отак літ за двоє...  Словник української мови у 20 томах
  4. виткати — ЗІТКА́ТИ (виготовити що-небудь тканням), ВИ́ТКАТИ, УТКА́ТИ (ВТКА́ТИ) розм., ЗАТКА́ТИ діал. — Недок.: тка́ти. Коли у моєму слові Олжа павутиння зітче, Жбурни його, як полову, На сором моїх очей (Б.  Словник синонімів української мови
  5. виткати — Ви́ткати, ви́тчу, ви́тчеш, ви́тче, ви́тчуть; ви́тчи, ви́тчім, ви́тчіть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виткати — Ви́ткати, -тчу, -чеш гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли. Рудч. Ск. II. 100.  Словник української мови Грінченка