витоп
ВИ́ТОП, у, ч.
1. Те саме, що вито́плювання.
Прославлений Донбас дає рекордні цифри видобутку вугілля, витопу чавуну і сталі (Тич., III, 1957, 290).
2. Те, що витоплено; витоплений метал.
Пломеняться печі В витопах руди (Ус., На.. берегах, 1951, 11);
І ввижаються [синові] великі рукавиці сталеварів, витопів багряні бліки, синюваті окуляри (Рудь, Дон. зорі, 1958, 85).
Словник української мови (СУМ-11)