витоплений
ВИ́ТОПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́топити¹.
Здорова піч була вже витоплена й пашіла вогнем (Н.-Лев., II, 1956, 335);
І витоплений із руди метал з печей виходить, його вантажні поїзди розвозять на заводи (Забіла, Промені, 1951, 33).
Словник української мови (СУМ-11)