витрачений
ВИ́ТРАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́тратити.
[Кирило:] І оце на все літечко до нас? Силу витрачену набувати, здоров’я наживати? (Мирний, V, 1955, 143);
Витрачені кошти повернуться за два виробничі роки (Ле, Міжгір’я, 1953, 98).
Словник української мови (СУМ-11)