вихлоп

ВИ́ХЛОП, у, ч., техн. Вихід відпрацьованих газів через випускну трубу у двигунах внутрішнього згоряння при кожному рухові поршня у циліндрі; випуск.

Застріляв вихлопами мотоцикл і од ганку помчав з двору (Головко, І, 1957, 354);

Екіпажі в темряві займали свої місця в танках, з різкими вихлопами запрацювали мотори (Перв., Дикий мед, 1963, 420).

Значення в інших словниках

1. вихлоп — ви́хлоп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вихлоп — -у, ч., тех. Вихід відпрацьованих газів крізь випускну трубу у двигунах внутрішнього згоряння; випуск.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихлоп — ВИ́ХЛОП, у, ч., техн. Вихід відпрацьованих газів із циліндра у двигунах внутрішнього згоряння після робочого ходу поршня. Нова марка автомобіля вирізняється низьким рівнем шуму та безпечним для навколишнього середовища вихлопом (із журн.  Словник української мови у 20 томах