вихльоскувати

ВИХЛЬО́СКУВАТИ і ВИХЛЬО́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Час від часу хльоскати, хльостати батогом, різкою і т. ін.

Коло дачі, вихльоскуючи нетерпляче батогом, стоять візники (Вас., II, 1959, 218);

А Антосьові байдуже: бігав собі понадворі та батогом вихльостував (Свидн., Люборацькі, 1955, 8);

*Образно. Дерева вихльоскували голим віттям над головою в майора (Загреб., Європа 45, 1959, 167).

Значення в інших словниках

1. вихльоскувати — вихльо́скувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вихльоскувати — і вихльостувати, -ую, -уєш, недок., вихльоскати і вихльостати, -аю, -аєш, док., розм. Час від часу хльоскати, хльостати батогом, різкою і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихльоскувати — ВИХЛЬО́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без дод., розм. Те саме, що хльо́скати. Коло дачі, вихльоскуючи нетерпляче батогом, стоять візники (С. Васильченко); * Образно. Дерева вихльоскували голим віттям над головою в майора (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах