вихлювати

ВИХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Хитатися, коливатися.

Коло грубок стоїть червоне сяйво; по кутках вихлюють тіні (Вас., І, 1959, 228).

Значення в інших словниках

1. вихлювати — вихлюва́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. вихлювати — -юю, -юєш, недок., діал. Хитатися, коливатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихлювати — ВИХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Хитатися, коливатися. Коло грубок стоїть червоне сяйво; по кутках вихлюють тіні (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. вихлювати — див. хитати  Словник синонімів Вусика