вихрякнути

ВИ́ХРЯКНУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Однокр. до ви́хрякати.

— Я її, — каже Сергій, — видно, добре струснув у своїм жалю, що вона й вихрякнула [каблучку] з гортані (Барв., Опов.., 1902, 213).

Значення в інших словниках

1. вихрякнути — ви́хрякнути дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. вихрякнути — ВИ́ХРЯКНУТИ, ну, неш, док., що, діал. Однокр. до ви́хрякати. – Я її, – каже Сергій, – видно, добре струснув у своїм жалю, що вона й вихрякнула [каблучку] з гортані (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах