виціджений

ВИ́ЦІДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́цідити.

Пан Субота аж жахнувся, слухаючи сеї приятельської ради, вицідженої так спокійно (Фр., VIII, 1952, 55).

Значення в інших словниках

1. виціджений — ви́ціджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виціджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вицідити. || виціджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виціджений — ВИ́ЦІДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́цідити. – За ними, друзі, незліченні жертви і моря вицідженої крові наших ближніх (У. Самчук); Пан Субота аж жахнувся, слухаючи сеї приятельської ради, вицідженої так спокійно (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах