вичинений
ВИ́ЧИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́чинити.
Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури (Сам., II, 1958, 292).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ЧИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́чинити.
Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури (Сам., II, 1958, 292).
Словник української мови (СУМ-11)