вишиваний
ВИШИ́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до вишива́ти 1.
З-під її тонких пальців виходили.. вишивані барвистими шовками квіти (Кобр., Вибр., 1954, 97);
[Гапка:] У мене була зелена запаска, по берегах жовтим шовком вишивана (Сам., II, 1958, 121).
2. прикм. Оздоблений вишивкою.
[Іван:] Коли б мене так дівчина любила, то була б у мене й сорочка вишивана, і стьожка шовкова (Кроп., І, 1958, 93);
Підлогу позастилано ряднинками, на вікнах вишивані рушники (Мик., Кадильниця, 1959, 37).
Словник української мови (СУМ-11)