вишикуваний
ВИ́ШИКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шикувати.
Завмерли вишикувані полки (Гончар, II, 1959, 359);
Біля високих штабелів дров вишикувані в два ряди стоять двадцять чотири самохідних бензоцистерни і з десяток мотоциклів з кулеметами (Ле, Клен. лист, 1960, 37).
Словник української мови (СУМ-11)