вишпарувати
ВИ́ШПАРУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до шпарува́ти.
Там, казали, була холодна. Коли в ній поселявся комнезам, молодиці вивітрили в’язницький дух, вишпарували і вибілили стіни (Речм., Весн. грози, 1961, 14).
Словник української мови (СУМ-11)