виїмковий

ВИ́ЇМКОВИЙ, а, е. Прикм. до ви́їмка 1.

Перехід на суцільну систему розробки пластів.. вимагав переглянути питання про розміри виїмкових ділянок (Розв. науки в УРСР.., 1957, 405).

ВИЇМКО́ВИЙ, а, е, заст. Те саме, що винятко́вий.

Куна сьогодні виїмковим способом.. [залишився] аж до обіду дома (Фр., II, 1950, 80).

Значення в інших словниках

1. виїмковий — ви́їмковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виїмковий — Виїмко́вий. Винятковий. Що затрудняє положене місцевих підприємців, котрі лиш у виїмкових случаях можуть видержати конкуренцию з заграницею (Б., 1895, 19, 2) // порівн. пол. wyjątkowy.  Українська літературна мова на Буковині
3. виїмковий — I виїмк`овий-а, -е, заст. Те саме, що винятковий. II в`иїмковий-а, -е. Прикм. до виїмка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виїмковий — ВИЇМКО́ВИЙ, а, е, заст. Те саме, що винятко́вий. Куна сьогодні виїмковим способом .. [залишився] аж до обіду дома (І. Франко); Тільки в устах чужинця, та ще такого далекого, дикого азіата...  Словник української мови у 20 томах
5. виїмковий — виїмковий винятковий, особливий (ст): Мене прийнято, як мені здається, з якимось виїмковим респектом (Загачевський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. виїмковий — ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст.  Словник синонімів української мови
7. виїмковий — Виїмко́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)