Словник української мови в 11 томах

вклинювати

ВКЛИ́НЮВАТИ (УКЛИ́НЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВКЛИНИ́ТИ (УКЛИНИ́ТИ), ню́, ни́ш, док., перех. Вставляти, вбивати (як клин) у вузьке місце, в отвір.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вклинювати — вкли́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вклинювати — (уклинювати), -юю, -юєш, недок., вклинити (уклинити), -ню, -ниш, док., перех. Вставляти, вбивати (як клин) у вузьке місце, в отвір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вклинювати — ВКЛИ́НЮВАТИ (УКЛИ́НЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВКЛИНИ́ТИ (УКЛИНИ́ТИ), ню́, ни́ш, док., що, у що. 1. Вставляти, вбивати що-небудь клином у вузьке місце, в отвір. Вклинити брусок між дошками. 2. перен. Поміщати щось кудись, між чимось, у середину чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах