владущий

ВЛАДУ́ЩИЙ, а, е. Який має владу; панівний.

Владущий клас.

Значення в інших словниках

1. владущий — владу́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. владущий — (стан) панівний; (князь) владний, можний, владоможний, самовладний.  Словник синонімів Караванського
3. владущий — -а, -е. Який має владу; панівний. Владущий клас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. владущий — ВЛАДУ́ЩИЙ, а, е, ц.-с. 1. Який має владу; панівний. Відповідаючи, мовив владущий йому Агамемнон: “Богоподібний Ахілле, хоч доблесний ти, а лукаво Так не мудруй” (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);...  Словник української мови у 20 томах
5. владущий — ПАНІВНИ́Й (який має владу), ПАНУ́ЮЧИЙ, ВЛАДУ́ЩИЙ заст.; ПРА́ВЛЯЧИЙ (який керує державою). Велич Толстого полягає.. в його нещадній критиці того панівного класу, до якого він сам належав за походженням і вихованням (М.  Словник синонімів української мови
6. владущий — Владу́щий, -ща, -ще; -ду́щі, -щих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)